06.10.2025

3 хвилин на читання

Означені артиклі в іспанській мові використовуються, коли ми говоримо про щось конкретне — про предмет, людину або явище, яке вже відоме співрозмовникам або згадувалося раніше. Це як якщо б ми сказали «той самий» або «ця конкретна річ». Іспанці використовують такі артиклі постійно — без них мова звучить неприродно.
Усього в іспанській чотири форми означеного артикля:

• el — чоловічий рід, однина (el libro — книга);
• la — жіночий рід, однина (la mesa — стіл);
• los — чоловічий рід, множина (los libros — книги);
• las — жіночий рід, множина (las mesas — столи).

Використання залежить від роду й числа іменника. Наприклад:

• El perro duerme. — Собака спить (конкретна собака).
• La casa es grande. — Дім великий (той самий дім).
• Los niños juegan. — Діти граються (конкретні діти, яких знають обидва співрозмовники).
• Las flores son bonitas. — Квіти красиві (ті самі квіти, а не будь-які).

Однак в іспанській є кілька цікавих особливостей, про які часто забувають:
1️⃣ Іменники жіночого роду, що починаються з наголошеного “a” або “ha”, потребують артикля “el” замість “la”:

• el agua fría — холодна вода,
• el águila blanca — білий орел,
• el hambre terrible — страшенний голод.
• При цьому у множині повертається звичайна форма las (las aguas, las águilas). Таке правило існує, щоб уникнути незручного скупчення звуків la a.

2️⃣ Артикль вживається і перед абстрактними поняттями, і перед загальними назвами:

• La libertad es importante. — Свобода важлива.
• El amor todo lo puede. — Любов усе може.
• La paciencia es una virtud. — Терпіння — це чеснота.
• Це відмінність від української, де ми часто говоримо без артикля: «Любов — сила», «Свобода — важлива». В іспанській артикль робить фразу граматично завершеною.

3️⃣ Перед назвами мов артикль також ставиться, якщо перед ним немає дієслів hablar, aprender, enseñar:

• El español es fácil. — Іспанська мова легка.
• Aprendo español. — (Без артикля, тому що стоїть дієслово aprender.)

4️⃣ Перед назвами частин тіла іспанці використовують артикль замість присвійного займенника:

• Me duele la cabeza. — У мене болить голова.
• Se lavó las manos. — Він помив руки.
• Ми б сказали «моя голова», «свої руки», а іспанці вживають артикль, тому що контекст уже зрозумілий.

5️⃣ Означений артикль часто вживається з конструкціями, що виражають належність:

• Los amigos de María. — Друзі Марії.
• La casa del profesor. — Дім викладача.

6️⃣ З географічними назвами артикль ставиться не завжди, але якщо він входить до складу назви, то зберігається:

• El Perú, La Habana, El Salvador, La Argentina.
• Іноді в усному мовленні артикль може опускатися, але в правильній літературній іспанській він залишається.

7️⃣ При вказанні часу і дат артикль також важливий:

• La mañana del lunes fue fría. — Ранок понеділка був холодним.
• El domingo salimos al parque. — У неділю ми пішли до парку.

Означені артиклі створюють відчуття конкретики. Вони, як якір у реченні, допомагають зрозуміти, що мовець має на увазі саме певний предмет, а не будь-який інший.
Щоб запам’ятати, коли ставиться означений артикль, достатньо запитати себе:
«Йдеться про щось конкретне, відоме?»
Якщо відповідь «так» — майже завжди потрібен el / la / los / las.

Неозначені артиклі в іспанській мові використовуються, коли ми говоримо про щось невизначене, невідоме або згадуємо предмет уперше. Це як коли в українській ми кажемо «якийсь», «один», «певний». Такі артиклі допомагають показати, що предмет не конкретний, а просто один із багатьох.
Усього є чотири форми неозначених артиклів:

• un — чоловічий рід, однина (un libro — якась книга);
• una — жіночий рід, однина (una casa — якийсь дім);
• unos — чоловічий рід, множина (unos amigos — якісь друзі);
• unas — жіночий рід, множина (unas flores — якісь квіти).

📘 Приклади використання:

• Tengo un coche. — У мене є машина (будь-яка, не конкретна).
• Ella compró una falda. — Вона купила спідницю (якусь, не уточнюється).
• Vimos unos pájaros en el parque. — Ми бачили якихось птахів у парку.
• Compré unas manzanas. — Я купив кілька яблук.

Неозначені артиклі часто з’являються, коли предмет уперше згадується:

• Hay un restaurante cerca de aquí. — Поруч є ресторан.
• (Мовець просто повідомляє про існування чогось, а не про конкретний ресторан.)

Якщо ж про нього далі йде мова, то в наступному реченні вже з’явиться означений артикль:

• El restaurante es muy bueno. — Цей ресторан дуже хороший.

Таким чином, неозначені артиклі відкривають розмову про новий предмет, а означені — продовжують її.
💡 Цікаві особливості:
1️⃣ Артикль може не лише вказувати на предмет, а й підкреслювати кількість.

• Un amigo me llamó ayer. — Учора мені подзвонив один друг (саме один).
• Un día todo cambiará. — Одного дня все зміниться.
• Тут un виражає не тільки невизначеність, а й ідею «одного».

2️⃣ Форми множини (unos, unas) можна перекласти як «декілька» або «пару»:

• Unos minutos más, por favor. — Ще кілька хвилин, будь ласка.
• Unas personas están esperándote. — Кілька людей чекають на тебе.

3️⃣ Перед професіями та національностями артикль зазвичай не ставиться, якщо ми просто називаємо, ким є людина:

• Soy profesor. — Я викладач.
• Ella es española. — Вона іспанка.
• Але якщо хочемо підкреслити якість або характеристику — артикль з’являється:
• Es un buen profesor. — Він хороший викладач.
• Es una verdadera artista. — Вона справжня артистка.

4️⃣ Іноді неозначений артикль додає емоційності:

• ¡Qué un día tan horrible! — Який жахливий день!
• Fue una sorpresa increíble. — Це був неймовірний сюрприз.
• Без артикля такі фрази звучали б сухо й беземоційно.

5️⃣ У заперечних реченнях із злічуваними іменниками неозначений артикль часто опускається:

• No tengo coche. — У мене немає машини.
• No hay problema. — Немає проблеми.
• Але якщо потрібно підкреслити конкретність — артикль повертається:
• No tengo un coche, tengo dos. — У мене не одна машина, а дві.

Неозначені артиклі роблять мовлення гнучким, додають відтінків значення й створюють легке, природне звучання. Іспанці використовують їх постійно, і чим більше прикладів ти побачиш, тим швидше почнеш відчувати, де потрібен un, а де el.
👉 Порада: під час читання звертай увагу, коли предмет уперше згадується — там, швидше за все, стоїть неозначений артикль. А якщо він уже знайомий — чекай означений. Так крок за кроком ти навчишся ставити артиклі правильно, навіть не думаючи про правила.

В іспанській мові кожен іменник має рід (чоловічий або жіночий) і число (однина або множина). Артикль завжди повинен узгоджуватися з ними — це одне з головних граматичних правил. Неправильне узгодження одразу впадає у вічі та звучить для носіїв так само дивно, якби ми сказали «ця хлопець» або «той дівчина».
📚 Основні форми:

• Чоловічий рід: el (однина), los (множина).
• Жіночий рід: la (однина), las (множина).
• Неозначені: un / unos — чоловічий рід, una / unas — жіночий рід.

🟢 Приклади правильного узгодження:

• El chico simpático. — Приємний хлопець.
• La chica simpática. — Приємна дівчина.
• Los libros interesantes. — Цікаві книги.
• Las flores hermosas. — Прекрасні квіти.

Як видно, артикль не просто “прилипає” до слова — він показує, який рід і число має іменник. Це допомагає уникнути плутанини, особливо у випадках, коли саме слово не змінює закінчення.
💡 Особливі випадки:
1️⃣ Іменники жіночого роду, що починаються з наголошеного “a” або “ha”:
Щоб уникнути злиття звуків, замість la використовується el:

• el agua fría — холодна вода,
• el alma pura — чиста душа,
• el águila blanca — білий орел.
• У множині повертається звичайна форма las: las aguas claras, las almas buenas.

2️⃣ Іменники, які змінюють рід залежно від значення:

• El capital — капітал (гроші), la capital — столиця.
• El cura — священник, la cura — лікування.
• El frente — фронт, la frente — чоло.
• Такі пари потрібно запам’ятати — артикль тут допомагає розрізняти значення.

3️⃣ Прикметники та іменники, що закінчуються на –ista, –ante, –ente:
Вони часто мають одну й ту ж форму для обох родів, а рід визначається лише за артиклем:

• el artista / la artista — художник / художниця,
• el estudiante / la estudiante — студент / студентка.

4️⃣ Із іменниками у множині артикль також змінюється:

• los amigos, las amigas — друзі / подруги,
• unos perros, unas perras — якісь собаки (самці / самки).

5️⃣ Перед іменниками з прикметниками у найвищому ступені порівняння артикль завжди обов’язковий:

• El mejor día. — Найкращий день.
• La más bonita. — Найгарніша.

📝 Важливо запам’ятати: артикль — це не просто додаток, а повноцінний граматичний показник роду та числа. Якщо ти правильно ставиш артикль, то вже наполовину говориш грамотно. Іспанці часто розуміють рід і сенс слова саме за артиклем, навіть якщо іменник вимовлено не до кінця.
Тож, вивчаючи нові слова, запам’ятовуй їх разом із артиклем: не просто mesa, а la mesa; не niño, а el niño. Так твоя граматика стане природною, а мовлення — впевненим і чистим, як у справжнього носія мови.

Хоча артиклі в іспанській мові зустрічаються майже в кожному реченні, існують випадки, коли вони опускаються, і це важливо пам’ятати. Якщо поставити артикль там, де його не потрібно, речення звучатиме неприродно або навіть змінить зміст.
1️⃣ Після дієслів “tener”, “haber”, “buscar”, “necesitar”, коли йдеться про щось невизначене:

• Tengo coche. — У мене є машина.
• Busco trabajo. — Я шукаю роботу.
• Hay pan en la mesa. — На столі є хліб.
• Тут не говориться про конкретний предмет, тому артикль не вживається.

2️⃣ Перед власними іменами:

• María vive en Madrid. — Марія живе в Мадриді.
• Але в деяких регіонах Іспанії, особливо в розмовній мові, можна почути la María або el Juan — це не помилка, а розмовна звичка.

3️⃣ Перед назвами мов після дієслів “hablar”, “aprender”, “enseñar”:

• Hablo español. — Я говорю іспанською.
• Aprendo inglés. — Я вчу англійську.
• Однак, якщо перед назвою мови стоїть прикметник або прийменник, артикль повертається:
• El español de México es interesante. — Мексиканський варіант іспанської мови цікавий.

4️⃣ З професіями та національностями:

• Soy profesor. — Я викладач.
• Ella es italiana. — Вона італійка.
• Але якщо додається уточнення — артикль з’являється:
• Es un buen profesor. — Він хороший викладач.

5️⃣ У вигуках та емоційних висловах:

• Qué día tan bonito. — Який чудовий день.
• Qué sorpresa más grande. — Який великий сюрприз.
• У таких фразах артикль прибирається, щоб посилити емоційний ефект.

Іноді відсутність артикля робить мовлення м’якшим і більш “іспанським” на слух. Головне пам’ятати: якщо мова не про щось конкретне — артикль найчастіше не потрібен.

Іспанська мова, як і будь-яка жива, сповнена винятків. Навіть якщо ти вже запам’ятав усі форми артиклів і навчився узгоджувати їх із іменниками, існують ситуації, де правила працюють трохи інакше. Ці нюанси часто збивають із пантелику навіть тих, хто вже говорить іспанською на рівні B1–B2.
1️⃣ З географічними назвами.
Артиклі вживаються далеко не з усіма топонімами. Наприклад:

• El Perú, El Salvador, La Argentina, La Habana, El Brasil.
• Але багато країн і міст використовуються без артикля: España, México, Colombia, Madrid, Barcelona.
• Проте, якщо перед назвою стоїть прикметник, артикль з’являється:
• La bella Italia — прекрасна Італія.

2️⃣ З днями тижня.
Артикль показує регулярність або конкретність:

• El lunes trabajo. — Я працюю по понеділках (регулярно).
• Trabajo este lunes. — Я працюю цього понеділка (без артикля — конкретна дата).

3️⃣ З частинами доби.
Артикль обов’язковий:

• Por la mañana — вранці,
• Por la tarde — вдень,
• Por la noche — увечері / вночі.

4️⃣ З власними іменами у стійких виразах.
Іноді артикль додається в розмовній мові для виразності або традиції:

• El Quijote — «Дон Кіхот»,
• La María no viene hoy. — Марія сьогодні не прийде (розмовне, неформальне).

5️⃣ З абстрактними поняттями та загальними назвами.
На відміну від української, в іспанській артикль часто обов’язковий навіть тоді, коли мова не про конкретику:

• La libertad es importante. — Свобода важлива.
• El amor no tiene límites. — Любов не має меж.
• La paciencia es una virtud. — Терпіння — це чеснота.

6️⃣ Перед прізвищами та прізвиськами.
В Іспанії можна почути:

• El García ganó la carrera. — Гарсія виграв перегони.
• Це нейтральний спосіб говорити про людину, особливо у ЗМІ або спортивних новинах.

7️⃣ Перед музичними інструментами.
Артикль використовується завжди:

• Toco la guitarra. — Я граю на гітарі.
• Él toca el piano. — Він грає на піаніно.

Отже, іспанські артиклі не підкоряються жорсткій схемі. Іноді їх наявність або відсутність залежить не стільки від граматики, скільки від контексту, регіону чи мовної звички.
Але чим більше прикладів ти бачиш, тим швидше починаєш інтуїтивно відчувати ці відтінки — саме так, як це роблять носії мови.

Артиклі — одна з найпідступніших тем для тих, хто вивчає іспанську. Помилки тут трапляються навіть у тих, хто вже непогано говорить, адже логіка артиклів зовсім не схожа на українську. Щоб уникнути непорозумінь, варто знати найпоширеніші пастки.
1️⃣ Пропуск артикля там, де він обов’язковий.
Багато студентів намагаються говорити “як у рідній мові” й опускають артикль:

• ❌ Me gusta cine.
• ✅ Me gusta el cine. — Мені подобається кіно.
• В іспанській абстрактні поняття, як el amor, la música, el tiempo, майже завжди потребують артикля. Без нього речення звучить неповно.

2️⃣ Використання артикля перед професіями без потреби.

• ❌ Soy un médico.
• ✅ Soy médico.
• Артикль тут не потрібен, якщо ти просто називаєш професію. Він додається лише при уточненні:
• Soy un buen médico. — Я хороший лікар.

3️⃣ Неправильне узгодження роду.

• ❌ La problema es serio.
• ✅ El problema es serio.
• Деякі слова чоловічого роду закінчуються на -a (el problema, el mapa, el día), і це часто плутає. Артикль допоможе запам’ятати їхній рід.

4️⃣ Плутанина між означеним і неозначеним артиклем.
Якщо предмет уже відомий, не можна використовувати un/una:

• ❌ Vi un película interesante. La película fue muy buena.
• ✅ Vi una película interesante. La película fue muy buena.
• У першому реченні артикль una невизначений (ми згадуємо про фільм уперше), а в другому — la, бо йдеться вже про той самий фільм.

5️⃣ Забувають про вставку “-r-”.

• ❌ da + agua → daagua
• ✅ el agua / dar + agua → del agua
• Звук -r- або -l- іноді додається задля зручності вимови (аналогічно тому, як у німецькій darauf, worüber).

Щоб перестати робити такі помилки, не зубри правила окремо — читай, слухай, звертай увагу на живу мову.
Помічай, де іспанці ставлять артиклі, а де — ні. Через кілька тижнів практики ти почнеш ставити їх автоматично, навіть не замислюючись.