Коли я почав вчити німецьку, мене спочатку шокувало, як вона звучить — ніби хтось збирається накласти закляття. Особливо коли доходиш до теми «кольори». Серйозно, кольори німецькою — це і прикольно, і корисно, бо ти одразу починаєш описувати все довкола й ніби автоматично занурюєшся в мову. Головне — не підходити до цього як до зубріння, а трохи ввімкнути асоціації, візуал — і все піде зовсім без напруги.
Отже, слово Farben — це просто «кольори». Німецька мова любить порядок і чіткість, тож усе звучить строго, але логічно. Найцікавіше, що більшість назв кольорів у німецькій — це прикметники, а отже, вони відмінюються, як і всі нормальні німецькі слова. Наприклад: зелене яблуко — ein grüner Apfel, а червона куртка — eine rote Jacke. Звучить, можливо, спершу як щось із підручника, але насправді — легко і навіть кумедно.
Щоб зрозуміти, як влаштовані кольори в німецькій, почни з найпростішого. Ось тобі міні-словник, який варто вивчити напам’ять — але не зубрити, а уявити:
- rot — червоний
- blau — синій
- grün — зелений
- gelb — жовтий
- weiß — білий
- schwarz — чорний
- grau — сірий
- braun — коричневий
- orange — оранжевий
- rosa — рожевий
- lila — фіолетовий
Уже вивчивши цей список кольорів німецькою, ти зможеш описувати одяг, природу, їжу — та хоч домашнього кота. А потім починаються відтінки, і це окреме задоволення. Німці, як завжди, не стали вигадувати велосипед: хочеш сказати «світло-зелений» — кажи hellgrün, темно-синій — dunkelblau. Усе логічно й працює за формулою.
Тепер до найцікавішого — як це все запам’ятати. У мене спрацювали асоціації. Наприклад, rot — звучить майже як «рот», а рот у багатьох асоціюється з червоним (помада, вишня, кров — ну, всяке буває). Або grün — прямо як англійське “green”, тож усе зрозуміло. А blau взагалі ідеально перегукується з англійським blue — це просто подарунок, а не мова.
Ще дуже допомагає вбудовувати кольори в повсякденну мову. Типу йдеш по вулиці, дивишся на дерево й думаєш: Der Baum ist grün. Або дивишся на небо: Der Himmel ist blau. Так, спочатку це в голові звучить як маячня, але потім раптом у потрібний момент мозок видає: «О, я це знаю!» І все — колір закріпився. А якщо хочеш трохи ускладнити — спробуй описати свій день. Наприклад: Heute habe ich ein schwarzes T-Shirt getragen und einen roten Apfel gegessen. І ось уже й практика, і граматика одночасно.
Не можу не сказати кілька слів про картки. Звучить по-шкільному, але насправді — корисна річ. Особливо якщо робити їх самостійно. З одного боку пишеш слово німецькою, з іншого — малюнок або власний переклад. Краще не просто писати «rot = червоний», а намалювати червоне яблуко або щось запам’ятовуване. До речі, спрацьовує навіть краще, ніж додатки, бо ти залучений у процес.
До речі, багато хто питає, як розуміти кольори в німецькій, коли вони вживаються в реченнях — адже іноді слова раптом змінюються. Так, це правда. Кольори, як німецькі прикметники, підлаштовуються під рід, число й відмінок. Але ти можеш починати з простого: Das Auto ist schwarz. Die Blume ist gelb. Die Wand ist weiß. Ці конструкції елементарні, і їх можна вживати хоч сто разів на день.
Трохи пізніше можна заморочитися з граматикою складнішою, але навіть якщо ти поки просто вставляєш кольори в речення без відмінювання — уже добре. Німецька прощає помилки, якщо ти намагаєшся говорити. Головне — не зупинятись.
Що ще реально допомагає — це дивитися фільми або серіали німецькою, бажано з субтитрами. Коли ти вже знаєш, як пишеться Farben німецькою, і чуєш це в живому мовленні, мозок починає сам пов’язувати звук і значення. А ще можна встановити на телефон інтерфейс німецькою — тоді кольори будуть усюди: Einstellungen, Hintergrundfarbe, Themen — усе рясніє лексикою.
І наостанок: зроби процес кайфовим. Німецька — це не тільки граматика, це про реальне життя. Хочеш сказати, що твій кіт пухнастий і сірий? Скажи. Що у подруги гарні рожеві нігті? Теж скажи. Вчиш мову — використовуй її. Тоді й вивчити кольори в німецькій мові вийде не за місяць, а буквально за кілька днів.