Про школу
Наша мета — не навантажувати студентів важкою граматикою, роблячи з них філологів, — ми навчаємо справжній, живій мові. Тій, яку ви почуєте у магазині, яка дозволить вам спілкуватися, заводити знайомства та чітко формулювати свої думки іноземною мовою.
відділ продаж
Пасивний стан в англійській мові
28.04.2025
3 хвилин на читання
Англійська мова в аеропорту — слова та фрази для спілкування
Пасивний стан в англійській мові — штука проста, якщо не ускладнювати. Дивись: як утворюється пасивний стан? Беремо дієслово to be у потрібній формі + третю форму смислового дієслова. Наприклад: “The book was read”. І все! Це і є passive voice. Таблиця passive voice допомагає не заплутатися в часах. Головне — пам’ятати: хто виконує дію, у пасиві не так важливо. Як утворюється пасивний стан в англійській мові — залежить від часу, але формула майже завжди однакова. Правила нескладні, просто треба трохи попрактикуватися. А ще пасивний стан приклади краще одразу проговорювати — так швидше запам’ятовується.
Зміст:
Що таке пасивний стан в англійській мові
Пасивний стан в англійській мові — це такий спосіб сказати, що дію виконує не хтось, а що вона відбувається над кимось. Ну, типу замість “Хтось з’їв піцу” кажемо “Піца була з’їдена”. І звучить ніби солідно, і акцент зміщується. Часто passive voice використовують, коли неважливо, хто зробив дію, або це просто очевидно. Наприклад: “The window was broken.” — ну ясно ж, що хтось його розбив, але хто саме — не суть. Тепер про структуру. Як утворюється пасивний стан? Просто: форма дієслова to be + третя форма (або дієприкметник минулого часу) основного дієслова. Все. Наприклад: “The cake is eaten” — торт з’їдається. А якщо в минулому — “was eaten”. Щоб не заплутатися, знадобиться таблиця passive voice — вона показує, як усе це будується в різних часах. Якщо ти ще плутаєшся, не біда. Як утворюється пасивний стан в англійській мові — залежить від часу, але суть одна і та ж. Головне — слідкувати за формою to be. А потім просто підставляєш правильну форму смислового дієслова. І от уже ціле речення в пасиві готове. Пасивний стан приклади можна зустріти всюди: у новинах, в офіційних листах, навіть у піснях. “A new law was passed” або “The song was written by Adele”. Бачиш? Легко. Головне — не зубрити правила, а просто більше читати й слухати англійську мову. А якщо коротко — пасивний стан в англійській мові правило нескладне. Важливо зрозуміти ідею: акцент не на тому, хто діє, а на тому, що відбувається. І щойно ти це відчуєш — пасив стане твоїм другом. До речі, іноді пасив допомагає звучати ввічливіше. Замість “Ти розбив чашку” — “The cup was broken”. Нікого не звинувачуєш — і конфліктів менше. Це теж фішка passive voice в англійській — нейтральність. Тож, чим частіше ти його помічатимеш і використовуватимеш, тим впевненіше почуватимеш себе в розмові.
Якщо ти тільки починаєш вивчати англійську, то, швидше за все, пасивний стан спочатку звучить як щось суперскладне. Але насправді — все набагато простіше, ніж здається. Давай розберемося, як утворюється пасивний стан в англійській мові, без складних термінів і зайвого напруження. Спершу важливо зрозуміти саму ідею. В активному стані хтось щось робить: “Tom eats an apple” — Том їсть яблуко. А в пасивному — щось робиться кимось: “The apple is eaten by Tom” — Яблуко з’їдене Томом. Бачиш різницю? У центрі уваги тепер не Том, а яблуко. Тепер до формули. Як утворюється пасивний стан? Усе просто: беремо потрібну форму дієслова to be (залежно від часу) і додаємо третю форму смислового дієслова (вона ж — дієприкметник минулого часу). Ось і все. Наприклад:
Іноді буває складно з незвички: ніби й правило знаєш, і форму пам’ятаєш, а все одно плутаєшся. Тут допоможуть прості вправи і розбір прикладів. Наприклад:
- Present Simple: The door is opened.
- Past Simple: The door was opened.
- Future Simple: The door will be opened.
Іноді буває складно з незвички: ніби й правило знаєш, і форму пам’ятаєш, а все одно плутаєшся. Тут допоможуть прості вправи і розбір прикладів. Наприклад:
- The homework was done. — Домашка була зроблена.
- The song is sung. — Пісня співається.
Як утворюється пасивний стан в англійській
Коли тільки починаєш вчити англійську, здається, що пасивний стан — це якась формальність із підручника. Але насправді він справді корисний, особливо коли не хочеться або не можеш назвати “винуватця” дії. Давай розберемося, коли потрібно використовувати пасивний стан і як це допомагає в реальному житті. По-перше, пасив потрібен, коли неважливо, хто виконав дію. Наприклад: “The car was stolen.” — Машину викрали. Хто саме — невідомо, і це не головне. У таких випадках пасивний стан в англійській мові дуже виручає. Бо він робить фокус на результаті, а не на дії. По-друге, коли зрозуміло, хто щось зробив, і повторювати це немає сенсу. Типу: “The criminal was arrested.” Ясно, що поліцією, але можна не уточнювати. Це часто зустрічається в новинах і офіційних текстах — вони обожнюють passive voice за його нейтральність і акуратність. Третя причина — ввічливість. Порівняй: “You broke the phone” і “The phone was broken.” Другий варіант звучить м’якше й менш звинувачувально. Тож пасивний стан — ще й спосіб не псувати стосунки. Четверте — науковий і діловий стиль. Там майже завжди пасив: “The experiment was conducted”, “The report was written”. Це робить мовлення об’єктивним, ніби все само собою сталося — чиста наука, жодних емоцій. І нарешті, пасив допомагає красиво викручуватись у мовленні, коли ти не знаєш, хто саме зробив дію. Або просто хочеш звучати солідніше. Головне — пам’ятати, як утворюється пасивний стан в англійській мові, щоб не плутатися з формами. І ось тобі просте правило: якщо хочеш підкреслити, що сталося, а не хто це зробив — використовуй пасив. Він саме для цього існує. А щоб швидше з ним подружитися, читай приклади, говори вголос і звертай увагу, як він звучить у фільмах та текстах.
Коли потрібно використовувати пасивний стан
Іноді, коли вивчаєш англійську, хочеться запхати в пасив взагалі все, що рухається. Але, на жаль, так не вийде. Є дієслова, які просто не дружать із пасивним станом. Чому? Бо вони не передбачають дії над кимось або чимось. Вони просто “існують” у голові, а не в дії. Наприклад, такі дієслова як like, love, hate, know, understand, believe та інші, що стосуються почуттів або думок, не використовують у пасивній формі. Ми не кажемо “He is liked the movie” — це звучить дивно. Замість цього буде “He liked the movie”. Тобто немає дії, яку можна “спрямувати” на об’єкт. Такі дієслова називають неперехідними, і суть у тому, що в них немає прямого об’єкта. А без нього пасивний стан неможливий — адже він якраз будується навколо об’єкта, який “отримує” дію. Наприклад, build — норм, бо можна збудувати будинок: “The house was built.” А от sleep у пасиві не працює — ти ж не можеш “бути заснуленим”. Якщо запам’ятати просте правило — тільки перехідні дієслова можуть бути в пасиві — життя стає простішим. А все, що пов’язане з почуттями, думками або станами — частіше за все повз.
Які дієслова не використовуються в пасивному стані
Інші форми пасивного стану в англійській мові
Коли говорять про пасивний стан в англійській, найчастіше згадують просту форму типу “The cake was eaten”. Але насправді в пасива є й інші варіанти, які теж варто знати. По-перше, це Continuous Passive — коли дія в процесі. Формула: be + being + V3. Наприклад: “The room is being cleaned” — Кімната прибирається прямо зараз. Круто, так? Далі йде Perfect Passive — тут мова про завершену дію. “The project has been finished” — Проєкт завершено. Формула: have/has + been + V3. Все по-чесному — просто трохи довше. Є ще пасив у модальних конструкціях. Наприклад: “The task must be done” — Завдання повинно бути виконане. Тут також усе логічно: модальне дієслово + be + V3. Тож passive voice — це не тільки “was done”, а цілий набір конструкцій на всі випадки життя. Головне — не боятися, а потроху звикати. Спочатку звучить складно, але потім ловиш ритм і все стає на свої місця.