Коли дивишся на англійський текст, одразу помітно, що деякі слова починаються з великих літер. Але так було не завжди! Давай розберемося, звідки взагалі взялися великі літери і чому ними користуються досі.
Звідки все почалося?
Давним-давно, коли не було ні комп'ютерів, ні навіть книжок, люди писали на пергаменті або камені. У Стародавньому Римі всі літери були великими - жодних малих літер просто не існувало. Уяви, як незручно було читати текст, де ВСЕ ОСЬ ТАК!
Згодом, коли люди почали писати частіше і швидше, з'явилися малі літери - їх було простіше і швидше писати від руки. Це сталося десь у Середні віки, коли ченці переписували книги. Щоб текст виглядав акуратніше, вони залишили великі літери для початку речень і важливих слів.
Чому великі літери такі важливі?
В англійській мові великі літери стали способом виділити щось важливе. Наприклад:
Початок речення: Щоб одразу зрозуміти, де починається нова думка.
Імена та назви: Наприклад, Harry Potter або London - адже люди та міста важливі!
Дні тижня та місяці: Monday (понеділок) або December (грудень) - теж пишуться з великої літери.
У 18 столітті, коли почали друкувати книжки та газети, правила стали суворішими. Тоді вирішили, що не потрібно робити кожне важливе слово великими літерами - достатньо певних випадків. Ці правила збереглися й досі.
А що, якщо забути про великі літери?
Без великих літер текст виглядає дивно і його важче читати. Наприклад:
i love london in december. - виглядає недбало.
I love London in December. - одразу зрозуміло, що тут власні імена та початок речення.
Великі літери - це як дорожні знаки в тексті. Вони допомагають не заплутатися і швидше зрозуміти, про що йдеться.
Ось так проста ідея зі Стародавнього Риму стала частиною нашого життя - навіть у повідомленнях і постах у соцмережах!